Страница 12

— Що я проспала? Найцікавіше, звісно ж! — вигулькнула з веранди голова Цвіти.

— Вдягнися, бігом, ше не фатало, шоб дитина заслабла, — миттю зреагувала баба Ганя.

— А шо тут робиться? — визирнула з-за Цвіти голова заспаної мами. А тоді на сходи веранди вийшов заспаний тато.

— Судячи зі старого відра й запаху паленого, ці відьми щойно когось спалили! — радісно відкоментував ситуацію Борис і неввічливо тицьнув указівними пальцями на відро, що диміло.

— Господибожемій, джійзес крайст і мері зе мазер[3], я мав виспатися, просто виспатися! — вигріб з веранди на подвір’я сонний Серж. — Але ж ні, цим… прекрасним… оце дорогим моєму серцю людям не спиться! І вони деруть горло посеред ночі просто на темному дворі.

Ми всі знову розсміялися.

— Сірожа, не бубни, — реготнув Борис.

— Від Борки чую! — огризнувся той. — Ти он ширінку застебни, ненза!

Борис мацнув руками штани й тільки потім згадав, що він у піжамі. Нашвидкуруч зліпив із рештків снігу кульку й швиргонув нею в Сержа. Кулька вальнула татові в голову, остаточно приводячи його до тями.