Страница 18

22 июля 2026, 03:09

— У тебе й так темне волосся, не буде видно. Зате волосся стане міцнішим, — переконувала я.

Втомлений після роботи, він лише махнув рукою:

— Роби що хочеш.

Поки він вечеряв, я нанесла засіб йому на волосся. Після цього Андрій ще приблизно годину дивився спортивні новини, а потім пішов до ванної кімнати змивати фарбу. Коли він побачив результат, то був шокований. Волосся виявилося світлішим! Андрій довго обурювався й сварився, дивлячись на своє відображення в дзеркалі.

Я ж не втрималася й відповіла:

— Тобі ж подобається біле волосся. От і носи його сам!

Наступного дня Андрій пішов до перукарні та зрештою поголився налисо. Ця ситуація для мене стала ще одним підтвердженням того, наскільки різними ми були насправді і як важко буває будувати стосунки, коли люди поступово перестають розуміти одне одного.

Невдовзі до нас знову приїхав Андрій-молодший. Згодом з'ясувалося, що він таємно листувався в соціальних мережах зі своєю колишньою дівчиною, яка навчалася в Харкові, і приїхав саме до неї. При цьому офіційно він перебував у стосунках з іншою дівчиною. Ця дівчина не подобалася майже нікому з його близьких. Винятком була лише я. Щоразу, коли Андрій-старший або його батьки починали читати Андрію-молодшому нотації та переконувати його розірвати ці стосунки, я висловлювала іншу думку. Я вважала, що це його життя і тільки він має право вирішувати, з ким бути та які рішення ухвалювати. Коли ж стало відомо про його листування з колишньою дівчиною, я сказала:

— Якщо тебе щось не влаштовує у ваших стосунках, спочатку чесно розійдися з дівчиною, а вже потім роби що хочеш. Тоді ніхто не матиме підстав тебе засуджувати. Ате, що ти робиш зараз - це підлість!

Сам Андрій-старший у цій розмові майже не брав участі, воліючи мовчати й не втручатися в суперечку. А вже наступного дня, поки Андрій був на роботі, а його сина також не було вдома, я пішла до аптеки та купила проносний засіб. Повернувшись додому, я вилила весь флакон у каструлю з супом. Сама я ввечері суп не їла, оскільки на ніч зазвичай обмежувалася фруктами. У результаті суп доїли обидва Андрії. Наслідки не забарилися. Усю ніч батько й син по черзі бігали до вбиральні, не розуміючи, що саме стало причиною такого раптового розладу шлунка. Тоді ця ситуація здалася мені кумедною. Проте з роками я зрозуміла, що подібні вчинки були радше проявом накопиченого роздратування та внутрішнього невдоволення, ніж справжнім розв'язанням будь-яких проблем.

Пока нет комментариев. Авторизуйтесь, чтобы оставить свой отзыв первым!